Озимий ячмінь
Озимий ячмінь — підвид Hordeum vulgaer L., шестирядний ячмінь, різновид var. pal-lidum ser., має всі колоски в трійках плодоносні. Коренева система – мичкувата, слабо розвинена.
Стебло – порожниста циліндрична соломина, заввишки 50-135 см, товщиною 2,5-4 мм, складається з 5-7 міжвузлів, покрите восковим нальотом, схильне до вилягання. Листки – з добре розвиненими білуватими вушками, які своїми кінцями охоплюють стебло. Суцвіття – дворядний або багаторядний колос. Форма колоса – чотиригранна, прямокутна; опушення колосового стрижня коротке або довге, повстяне. Ості довші за колос в 1,2 — 2 рази. Колос солом’яно-жовтий, нещільний, ості довгі, зазубрені. Зерно – плівчасте, еліптичне, видовжено-еліптичне, видовжене; жовте, зеленувате, жовте із зеленуватим відтінком; крупне, дрібне, середнє. Серед озимих культур озимий ячмінь є найменш морозостійким. Він гине вже при зниженні температури біля вузла кущення до мінус 12-14 °С. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовими температурами повітря +12-16°С. Дуже шкодять різкі зміни температур у зимовий та ранньовесняний періоди. Мінімальна температура проростання насіння +1-4°С.
Особливо різко знижується стійкість озимого ячменю проти низьких температур та інших несприятливих умов зимівлі при ранніх строках сівби. Це пов’язано з тим, що в нього коротша стадія яровизації (35 — 45 днів), ніж в озимої пшениці та жита (40 — 65 днів).
Озимий ячмінь рано навесні швидко йде в ріст і, як наслідок, у нього скорочується вегетаційний період. Найкраще росте і розвивається за температури +20-25°С. Він на 6-9 днів швидше достигає, ніж озима пшениця, і на 12-16 днів раніше, ніж ярий ячмінь. Тому в нього ще до настання літньої спеки формується більш виповнене зерно. Вегетаційний період в озимого ячменю, залежно від умов вирощування, становить 230-290 днів.
Озимий ячмінь завдяки ранньому виходу в трубку добре використовує зимові запаси вологи. Тому навіть у посушливі роки на легких ґрунтах він забезпечує відносно високі врожаї. По відношенню до маси насіння, ячмінь потребує для проростання 48-50% води, тоді як пшениця – 55%, а овес – 65%. Озимий ячмінь менш вимогливий до родючості ґрунту, ніж ярий. У нього такі ж вимоги до ґрунтів як у пшениці, але більш вимогливий до вмісту кальцію в ґрунті. Найкраще родить на чорноземах з нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину.
Сорт Зимовий
Ячмінь озимий сорту Зимовий належить до різновиду pallidum. Сорт – дворучка. Особливість гібриду є те, що він проявляє високу адаптивність до умов вирощування. Ідеально підходить для вирощування в південних районах України, а також поліссі та лісостепу. Сорт середньостиглий. Зимостійкість та морозостійкість дозволяє висівати даний гібрид в лютневі вікна. Рослина досягає 90-100 см в висоту. Непогано кущиться. У випадку ушкодження листового апарату приморозками, легко відновлюється. Колос сорту Зимовий шестирядний, має середню довжину 6-8 см, нещільної структури, неламкий. Форма колоса прямокутна, у верхній частині переходить в ромбічну, колір солом’яно-жовтий. Маса 1 тисячі 40-42 г. Висока врожайність – 6,9 т/га. Зимовий занесений до Держреєстру сортів України в 2005.
Сорт Достойний
Сорт дворучка, створений Селекційно-генетичним інститутом. В реєстрі України з 2006 року. Вирощується на зерно. Достойний має підвищену адаптивність до умов вирощування, особливо на території півдня України. Є можливість висівати даний сорт в лютневі вікна. Урожайність сягає близько 99 ц/га.
Сорт Достойний належить до різновиду pallidum. Колосок шестирядний, має середню довжину 6-8 см, не дуже щільний, має незначну ламкість. Колосок правильної прямокутної форми, який у верхній частині переходить в ромбічну, вирізняється солом’яно жовтим кольором. Ості колоска сорту Достойний трохи розлогі, еластичні, насиченого жовтого відтінку. Кущ даного озимого ячменю напіврозлогий. Листок неопушений, зеленого кольору, має незначний восковий наліт. Посіви мають висоту близько 100 – 105 см. Зерно однакового розміру, середньої величини, дещо видовжене. 1000 жовтих зерен важать 40-41 г.