Райграс пасовищний

Райграс пасовищний (Lolium perenne L.) – низовий нещільнокущовий злак заввишки 40-80 см. Це одна з найкращих пасовищних трав, стійка до витоптування й ущільнення грунту. Інтенсивне спасування посилює його кущення. До цвітіння охоче поїдається худобою. Відзначається високою поживністю: 100кг трави має 21-22 к.о., сіна – 55 к.о. Утримується в травостою на сіножатях 3-5 років, на пасовищах 7 і більше років. Чудово поєднується з конюшиною білою. Може використовуватися для залуження балок та схилів, для створення газонів. При сінокісному використанні отримують урожай: зеленої маси — 300–400 ц/га; сіна — 80–100; насіння — 4–6 ц/га. Повного розвитку досягає на другий-третій рік після сівби.
Коренева система проникає в грунт неглибоко, тому райграс пасовищний краще розвивається у районах з достатньою кількістю опадів, проте не переносить затоплення весняними водами. Не витримує посухи і морозів, особливо у безсніжні зими, чутливий до весняних приморозків. Добре росте на різних типах родючих і некислих грунтів. Малопридатні легкі сухі грунти. Торфовища для райграсу пасовищного непридатні.
Спосіб висівання — звичайний рядковий сівалками СЗТ-3,6. Норма висіву насіння — 4–5 млн шт./га. У ваговій кількості — 10–14 кг/га. Глибина загортання насіння на середніх за механічним складом грунтах становить 2–3 см, на важких — 1–2, на легких — 3–4 см.